вівторок, 9 грудня 2014 р.

Загальний опис планетної системи Глізе 581

Глізе 581 (HIP 74995, англ. Gliese 581 або Вольф 562, англ. Wolf 562) — червоний карлик, який знаходиться у сузір'ї Терезів, на відстані 20.4 св. років від Землі [1і]. Зірку можна побачити на два градуси північніше β-Терезів (додаток 2). Глізе 581 входить до ста найближчих зірок до Сонячної системи.
Станом на 2010 рік, цій зірці не було присвоєно власного імені – назва Глізе 581 вказує на її приналежність до каталогу найближчих зірок, який був складений німецьким астрономом Вільгельмом Глізе в 1969 році і включає в себе зірки в межах 25 парсек від Сонця.
Інше поширене ім'я – Вольф 562 – обумовлена тим, що у зв'язку з її відносною близькістю до Сонця, ця зірка володіє значним власним рухом і включена в Каталог зірок з великим власним рухом, складений піонером астрофотографії, німецьким астрономом Максом Вольфом.
Позначення Глізе 581 в інших каталогах не має широкого розповсюдження.
 Світність- трохи вище 1% від світності Сонця, вік Глізе 581, на підставі аналізу надходження рентгенівського випромінювання, вчені оцінюють близько 8-10 млрд. років.
Маса становить приблизно третину маси Сонця і зараз вважається, що ця зірка занадто масивна, щоб належати до спалахуючих червоних карликів. Глізе 581 відноситься до класу змінних зірок типу BY   Дракона (тип змінних зірок різних спектральних класів, характерним представником яких є сама зірка BY   Дракона), але спостережувані довготривалі зміни світності, які можуть бути викликані наявністю плям на видимій поверхні, залишаються на рівні помилок спостереження – тобто незначні. Зміни світності ≈ 0,007 М (≈0,5%) протягом декількох тижнів, скоріш за все, вказують на власний період обертання зірки.
За більш довготривалий період зміни світності становили 10,58 m (1982) → 10,57 m (1985) → 10,56 m (1990) → 10,57 m (1995) → 10,58 m (2000) → 10,57 m (2005) → 10,56 m (2010) – тобто зміна світимості протягом восьми років становило ≈ 2%. Поточне продовження зміни світності зірки може бути частиною більш довгого циклу активності.
Ця планетна система стала широко відома через те, що вона має три умовно-придатні для життя планети (на даний момент існування двох з них лишається сумнівним).
Станом на 2010 рік зірці приписувалося шість екзопланет. Відкриття планетної системи відбулося в 2005 році. Головна «пам’ятка» системи - перша відкрита вченими екзопланета (Глізе 581c) у межах придатної для життя зони центральної зірки, тобто дана планета володіє параметрами орбіти і маси, які роблять екзопланету потенційно придатною для заселення або хоча б «оживлення». Зокрема, для неї прискорення вільного падіння може становити 1,6 g, а температура поверхні від -3 до +40 ° С.
Найближча до зірки планета 581е була відкрита 21 квітня 2009 і є найменшою за масою. Її мінімальна маса - 1,9 мас Землі, період обертання навколо зірки - 3,15 дня. Належність планети до зони придатної для проживання викликає дуже великі сумніви - швидше за все, за параметрами умов на поверхні вона може нагадувати планету Венера.
29 вересня 2010 було оголошено про відкриття четвертої від зірки планети (Глізе 581 g). Передбачалося, що планета є другою за масою в системі і знаходиться глибоко всередині жилої зони зірки, а отже вода на ній може знаходиться в рідкому стані. Пізніші дослідження показали, що насправді сигнал з періодом 36 днів є артефактом обробки даних і, отже, планети з даними параметрами не існує. Однак більш пізні дослідження, в ході роботи яких були отримані нові дані з різних наземних наукових приладів , включаючи спектрографи HARPS на 3,6-метровому телескопі Ла Сілла в Чилі і HIRES на гавайському телескопі Кека. Використовуючи метод вимірювання радіальних швидкостей зірок (метод Доплера), фахівці Каліфорнійського інституту підтвердили існування планети Глізе 581 g, зазначивши, що ознаки існування планети є і в матеріалах швейцарських учених. На той момент вважалося, що Глізе 581 g входить до п’ятірки екзопланет, на яких може існувати життя у звичній для нас формі.

У травні 2011 року комп’ютерним моделюванням було показано, що прогнозована планета Глізе 581 d за умови наявності в її атмосфері достатньої кількості CO2 також потрапляє в зону можливого заселення. Однак справжній хімічний склад атмосфери передбачуваної планети досі невідомий. Він може виявитись мінінептуном, на зразок планет Kepler-11. Крім того, в 2012 році російський астроном з Пулковської обсерваторії Роман Балуєв висловив серйозні сумніви в реальності планети Глізе 581d. Однак про всі припущення, спростування та повторне пере відкриття цих планет по черзі у наступних пунктах.